З дитинства їй подобалися літаки, й вона мріяла стати стюардесою. А ще їй завжди хотілося співати... У свої двадцять Тіна Кароль закінчила Київське музичне училище ім. Глієра, вчиться в Національному авіаційному університеті, є солісткою Ансамблю пісні й танцю Збройних Сил України, веде телевізійне шоу "Хочу стати зіркою" на каналі "1+1", виконує головну роль у мюзиклі "Екватор". Але широкому загалу вона стала відома завдяки здобуттю 2-ї премії на престижному міжнародному фестивалі "Нова хвиля", який проходив у м. Юрмала (Латвія). ...За чотири дні до конкурсу Тіні довелося змінити дві пісні зі свого репертуару, оскільки вони були визнані "неформатними". А під час самого виступу в співачки відключився мікрофон. Однак ці прикрі "підніжки" долі не завадили Тіні Кароль продемонструвати свої найкращі якості. Підбадьорювана аплодисментами залу, вона продемонструвала прекрасні вокальні дані та запальний темперамент. Бійцівська вдача та потужна енергетика співачки не залишили байдужими ні журі, яке присудило їй друге місце (перше - посів латвієць Інтарс Бусуліс), ні глядачів (Тіна отримала неофіційний приз глядацьких симпатій), ні російську співачку Аллу Пугачову, яка вручила їй свій спеціальний приз.

Тож сьогодні ми пропонуємо вам інтерв'ю з молодою зіркою, пісні якої - "Тобі", "Ты отпусти" і дует з Брендоном Стоуном "Я буду тебя целовать" - дедалі частіше звучать в українському ефірі.

Меридіан: - Озираючись назад, як би Ви тепер оцінили події юрмальського фестивалю та свою перемогу?

Тіна Кароль: Вважаю, що "Нова хвиля" - це фестиваль високого рівня, один із кращих у світі. Чесно кажучи, не думала, що зможу туди потрапити й тим більше посісти друге місце - конкурсантів було багато. Про приз Пугачової ми дізналися вже прямо на сцені, мої продюсери тоді плакали як діти... Я навіть не здогадувалась, що стільки моїх співвітчизників слідкувало за фестивалем та вболівали за мене. Тому дуже здивувалася, коли після повернення додому в аеропорту нас зустрічав "коридор" журналістів. Зараз головне завдання - підтвердити цей результат, залишитись на цій хвилі й здобувати нові й нові перемоги.

Меридіан: - Як Ви сприйняли те, що Вас представили на звання заслуженої артисткиУкраїни?

Т.К.: Цього я не чекала - це точно. Не думаю, що вже заслужила таку нагороду. За кордоном такого звання взагалі не існує. Правду кажучи, офіційно його мені ще не присвоїли, але мають це зробити до кінця року. (Як виявилося, такі звання в нас вручають лише до професійних свят.) Меридіан: - Як змінилося Ваше життя після Юрмали, що вже встигли зробити за цей час?

Т.К.: Сьогодні здається, ніби фестиваль відбувався два чи три роки тому. Бо відтоді ми вже встигли побувати з концертами в Берліні, багато концертів відбулося в Росії і, звичайно ж, в Україні. Маємо ще чимало запрошень: до Грузії, приміром. Організовуються гастролі в Німеччині. Крім того, відзняли чимало телепрограм. Загалом концертів дуже багато - по два-три на день. І це цілком звична ситуація. Окрім нової пісні, яка вже звучить на радіо й телебаченні, зараз готуємо ще одну. Вона має стати шлягером - я впевнена! Бо це хоч і не новий різновид виконання й музики взагалі, але в Україні він ще не популярний. Взагалі ж, у творчості я прагну всього нового й незвичайного.

Меридіан: - І як охарактеризувати напрямок, у якому Ви працюєте?

Т.К.: Це точно не рок, але й не виключно поп-музика. Визначення моєму стилю дати важко. Це драйвові пісні, з елементами рок-н-ролу, музики 60-х та 40-х років. У той же час - вони ультрамодні й орієнтовані на Захід. Як, приміром, пісня "I feel good", яка стала хітом на фестивалі "Нова хвиля".

Меридіан: - А коли Ви взагалі вирішили стати співачкою і чому?

Т.К.: Мабуть, у піонерському таборі, коли мені було 12 років, і я мала відстоювати честь загону на сцені. А десь у 14 я твердо вирішила всім довести, що стану співачкою. Хоча в музичну школу мама мене віддала набагато раніше.

Меридіан: - І в той же час зараз Ви - студентка авіаційного університету?

Т.К.: Мені взагалі подобається авіація, не дарма ж у дитинстві я хотіла стати стюардесою. Люблю подорожувати літаком, дивитись в ілюмінатор на дивовижні хмарні пейзажі. Тоді хочеться оселитися на одній із цих хмар... Є щось загадкове в тому, як така велика машина підіймається вгору, як у ній все точно працює. Хоч з точки зору фізики це цілком зрозуміло, тим не менш щось чарівне в цьому є. А ще в роботі, пов'язаній з авіацією, мені дуже імпонує можливість професійного росту...

Меридіан: - Чи плануєте працювати за фахом в авіаційній сфері?

Т.К.: Думаю, що ні. Якісь нюанси своєї справи я знаю, якісь ще вивчаю (факультет менеджменту та логістики), але займатися цим не буду. До речі, щойно я перейшла на заочне відділення. Це ніби моє захоплення, але більшість свого часу я безперечно присвячуватиму сцені.

Меридіан: - Тоді що для Вас означає музика, спів?

Т.К.: Для мене це не самомилування, не прагнення світової слави. Це улюблена справа, яка повсякчас надихає, це спілкування, обмін енергією зі слухачами. Надзвичайно цікаво під час концерту встановлювати мости з глядачами в залі, передавати емоції, заряджати людей, експериментувати з цим… Насправді, я, мабуть, просто не можу без сцени.

Меридіан: - Ви в душі актриса?

Т.К.: Я й зараз продовжую грати в молодіжному театрі та в шоу-виставах (головні ролі в мюзиклах " Екватор", "Ассоль", у спектаклях "Духів день", "Яйце кобили")... Акторство дуже допомагає, коли співаєш на сцені. Тоді все пропускаєш через голову, чітко формулюючи те, що хочеш донести до глядача.

Меридіан: - Ви людина активна?

Т.К.: Так, я дієва людина. Не можу просто сидіти й ногами гойдати, нічого не роблячи. Взагалі, люблю швидкий рух життя, емоційні ситуації і швидкоплинні події. Приміром, сьогодні в мене легкий день - якийсь там один концерт. І для мене цей день майже бездіяльний. Хоча радіти треба кожному дню, адже щодня нам дається те, що має датися - не більше й не менше.

Меридіан: - Чи вистачає часу на позамузичні захоплення? Т.К.: У вільний час намагаюся побільше спати, але це далеко не завжди вдається (бо більше працювати все-таки перспективніше, ніж більше спати:). Захоплююсь кіно, театром, відвідую виставки. Дуже люблю прогулянки біля води, по лісу. Зараз мрію навчитися скульптурі та гончарству, це так заворожує - з нічого створювати щось.

Меридіан: - Які ще мрії та плани не дають Вам спокою?

Т.К.: Зі своїми піснями хочу в першу чергу підкорити Європу, а там уже як Бог дасть. Чи варто наступного року брати участь в Євробаченні - ще остаточно не вирішено, адже це велика відповідальність, і потрібно чітко усвідомлювати потрібність такого кроку в певний момент. У майбутньому мрію створити школу для різнобічно обдарованих дітей. Запевняю, що в Україні таких дуже багато, до того ж кожен другий українець співає. Вірю, що зможу заробити для цього проекту не тільки гроші, а й авторитет, щоб потім такі школи відкрити не лише в нашій країні, а й за її межами.

Ще, звичайно, люблю подорожувати. Мрію, приміром, побувати в Греції. Але свої мандри найбільше бачу пов'язаними з концертною діяльністю, гастролями.

Меридіан: - У Вас оптимістичне ставлення до життя? Т.К.: Дуже поважаю тих, хто, вийшовши з низів, зміг досягти успіху, завдячуючи своїй силі волі та інтелекту, і при цьому залишився людиною скромною.

До всього в житті намагаюсь ставитися від чистого серця і з позитивом у душі й, звичайно, працювати над собою. З цього всього та з Божою допомогою, мабуть, і складається успіх. Спілкувалася Катерина Філіпенко

айно, працювати над собою. З цього всього та з Божою допомогою, мабуть, і складається успіх.